- помітно
- Присл. до помітний 1), 2), 4).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
помітно
Смотреть что такое "помітно" в других словарях:
помітно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
помётный — помётный, помётная, помётное, помётные, помётного, помётной, помётного, помётных, помётному, помётной, помётному, помётным, помётный, помётную, помётное, помётные, помётного, помётную, помётное, помётных, помётным, помётной, помётною, помётным,… … Формы слов
мрітно — присл., діал. Ледь помітно віддалік … Український тлумачний словник
непомітно — Присл. до непомітний 1). || у знач. присудк. сл. Не можна помітити … Український тлумачний словник
легко — присл. 1) Без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль. || З плавними переходами; граціозно (ходити, танцювати і т. ін.). || Без помітної дії ваги. 2) Не зустрічаючи перешкод; плавно. 3) Без ускладнення; просто. || Без великого… … Український тлумачний словник
сховатися — а/юся, а/єшся, док. 1) Розташуватися десь так, щоб стати непомітним або менш помітним для кого небудь; заховатися. || Знайти притулок, захист від кого , чого небудь; укритися де небудь. || Уникнути, позбутися когось, чогось; залишитися на самоті … Український тлумачний словник
око — I а, с. (мн. о/чі, рідко ві/чі, оче/й – перев. з прийм. у). 1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. •• Редуко/ване о/ко спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має… … Український тлумачний словник
рельєф — у, ч. 1) Скульптурне зображення на площині. || спец. Скульптурний витвір із випуклим або заглибленим зображенням на площині. 2) Сукупність нерівностей на земній поверхні. •• Техноге/нний рельє/ф рельєф, утворений в результаті промислової… … Український тлумачний словник
проповзати — I проповз ати а/ю, а/єш і рідко пропо/взувати, ую, уєш, недок., проповзти/, зу/, зе/ш, док. 1) Переміщатися повзком де небудь, поверхнею чогось і т. ін. (про комах, плазунів). || перен. Повільно рухатися де небудь, переміщатися через щось і т. ін … Український тлумачний словник
добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… … Український тлумачний словник
